Впізнаваність бренду була низькою, через що не було знання, що асортимент не обмежується лише м’ясом. До того ж бренд конкурував із великими супермаркетами та, що важливо, ринками, які традиційно асоціювалися з купівлею м’яса й унікальним сервісом.

Ми виявили, що людям хочеться мати «свою точку», місце, де їх знають, розуміють і пропонують рішення без зайвих запитань.

Це схоже на те, як раніше працювали ринки, де покупці обирали «свого» продавця через довіру та особистий підхід. Але ринки підходять не всім за іншими характеристиками, тому з’явилася потреба в особливому ставленні — як на ринку, але із сервісом супермаркету.

Ми змістили фокус із продажу м’яса на побудову емоційного зв’язку. Бренд мав стати місцем, де покупці почуваються як удома, а продавці (вибачте, мали на увазі м’ясних сомельє) знають їхні вподобання і завжди готові запитати:

Незалежно від того, хто ви: поціновувач кулінарних експериментів, чи вже готових рішень — у «своїй точці» вам допоможуть з будь-чим.

У диджиталі ми продовжили персоналізовану комунікацію — вже з іншого боку прилавка. М’ясний сомельє на чеках бачить не сухий перелік товарів, а типові для кожного споживача замовлення: «фарш для татових голубців», «її улюблене» чи те, що «забуває, як називається».

В статичній комунікації ми трохи відкрили завісу й показали, який вигляд має досьє на кожного покупця «М’ясомаркету» в головах м’ясних сомельє. Тут і інформація про любителя перекусів і справжнього знавця маринадів — усе, що нам потрібно знати, щоб наступного разу запитати: «Тобі як завжди?»

Окрім рекламної кампанії, «М’ясомаркет» отримав нову айдентику, в який оновлений логотип ще краще передає різноманітність асортименту. Водночас милі деталі в ін-сторі та пакованні продовжують будувати емоційну близькість із клієнтами.

Більше можна подивитися у дизайн-кейсі.